Archive for Жовтень, 2019
Читати – модно
Антипович Т. Хронос : фантаст. роман / Тарас Антипович. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018, вид. 2-ге. – 200 с.
Книга розповідає про життя після 2040-го року, коли було винайдено хрономат – пристрій, здатний висмоктувати біологічний час із живих організмів і повертати його у будь-яке тіло. Т. Антипович створює не фантастичний сюжет, а модель фантастичної ситуації штибу: «що би було, якби винайшли хрономат» і що б із цього вийшло, або точніше, як вказано в авторському визначенні, це – «Історія одного винаходу». Це роман в оповіданнях, у якому немає наскрізного героя, але є зовсім невипадкові зустрічі персонажів. Короткі розділи, датовані «Липень 2040», «Вересень 2041» і т.д., схожі на стрибки в часі, поставленому немов на швидке перемотування реальності. Кожна історія розширює межі створеного світу, і письменник показує катастрофічні масштаби впливу винаходу на життя людей.
Андрухович Ю., Бойченко О., Друль О. ВОРОХТАРІУМ: літературний тріалог з діалогом і монологами / Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль. – Київ : пабулум, 2018. – 240 с.
Ця книга з’явилася з розмов про трьох давніх друзів, які в середині серпня 2017, зібралися в Ворохті поговорити. Три дні неквапливо, відвертих і цікавих розмов три глави цієї книги.
Батурин С. Вакансія для диктатора : роман / Сергій Батурин. – Львів: Кальварія, 2015 – 176 с.
Під час робочого візиту до далекого від столиці Верхоярська було вбито Президента країни Романа Романовича Погодіна. Герой цієї історії, який саме перебував під Верхоярськом, розуміє, що почалася велика гра за переділ влади. Попри смертельну небезпеку, він намагається дістатися столиці та зірвати плани тих, хто затіяв цю гру. Численні впливові вороги намагаються вбити його, але на допомогу несподівано приходить офіцер із президентської служби охорони.
Винничук Ю. Аптекар : роман / Юрій Винничук; худ.-оформ. Л. Вировець. – Київ : ДОВЖЕНКО БУКС, 2018. – 318 с.
Події нового роману Юрія Винничука «Аптекар» відбуваються у 1646—1648 роках спочатку у Венеційській республіці, а далі — у Львові. Історичне тло уміло використане для захопливої гри в дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники. Фантазійні описи звучать як реальні, авторська вигадка відходить на другий план, змушуючи читача вірити у світ, витканий зі сну. Проза Ю. Винничука — це завжди інтригуюча оповідь завдяки бурхливій уяві майстра вишуканих стилізацій.
Винничук Ю. Танго смерті/ Юрій Винничук; худ.-оформ. О. Іванова. – Київ: ДОВЖЕНКО БУКС, 2018. – 379 с.
Події у новому романі Юрія Влнничука «Танго смерті» розгортаються двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четвері друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армі УНР і загинули у 1921 році під Базаром, — переживають різноманітні при годи, закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують свої дружби. Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. 1 н лише у Львові, але й у Туреччині. Проте яким чином обидві сюжетні ліні зійдуться докупи, довідаєтеся у несподіваному фіналі.
Демська Л. Літо психіатра : роман / Леся Демська. – К.: Легенда, 2019. – 176 с.
Молодий, але відомий психіатр Андрій Левинський за порадою кардіолога перериває свою роботу у Львові й вирушає до нібито цілком спокійного села в Карпатах, де колись мешкали його дід і баба. Однак неспокій починається вже в дідівській хаті. Причому не той неспокій, котрий мали б лікувати психіатри. В Андрієвих сінях то поночі, то за відсутності господаря хтось вештається. До того ж, як з’ясовується, непрохані гості — це зовсім різні особи. Спершу Левинський намагається розгадати загадки сам. Потім кличе на поміч зі Львова свого приятеля — слідчого Ростислава Белея і викриває довжелезний ланцюг злочинних таємниць. Чи може бути відпочинком від практики психіатра практика детектива?
Дяченки М. та С. Пандем: роман / Марина та Сергій Дяченки; пер. з рос. О. Негребецького; худож.-оформлювач Н. С. Галавур. – Харків: Орбіта, 2018. – 294 с.
Кожна людина хоч раз у житті відчувала, що її хтось покликав. Покликав зсередини… Пандем — що це? Ніхто не знає, звідки він (вона? Воно?) прийшов, ніхто не розуміє, що йому потрібно. Але він є, і є майже повсюди, він розмовляє з людьми. Зсередини. Реальність починає мінятися. В одній лікарні одужали всі безнадійно хворі пацієнти, цивілізація йде шляхом прогресу. Та цей “співрозмовник” починає міняти світовідчуття людей. Це добре чи погано, і взагалі що принесе людству прихід Пандема — добро чи зло? Це кожен має вирішувати сам…
Дяченки М. та С. Цифровий: роман / Марина та Сергій Дяченки; пер. з рос. О. Негребецького; худож.-оформлювач Н. С. Галавур. – Харків: Орбіта, 2018. – 326 с.
Арсен Cніжицький, чотирнадцять років (скоро буде п’ятнадцять). Це в реалі. Але реальне життя його не дуже цікавить. Арсен — ґеймер, природжений ґеймер, для якого гра — і є життя. У грі він майже всемогутній Міністр, у якого є влада і гроші. Та влади і грошей завжди на всіх не вистачає, як в реалі, так і в грі. І Міністр програв, був страчений прилюдно на головній площі віртуального міста… Це кінець?.. Та ні, це тільки початок, початок нової гри. Максим — преферансист з нічного Інтернет-клубу. Максим може все, майже все. Причому в реальному житті. Чи все ж таки в грі?.. Так чи інакше, Арсен починає співпрацювати з Максимом. Велика Гра починається…
Єрмоленко В. Ловець океану. Історія Одіссея: роман / Володимир Єрмоленко. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 216 с.
Одіссей, воїн і мандрівник, повертається на Ітаку після двадцяти років блукань. Але вдома не знаходить ані своєї дружини Пенелопи, ані свого сина Телемаха. Він розуміє, що став на хибний шлях і тепер мусить виправити свої помилки. Одіссей здійснить свою подорож у зворотному напрямку, від Ітаки до Трої. Він знову зустрінеться з Сиренами, знову відвідає землю Навсикаї, знову буде на островах Каліпсо та Цирцеї, знову спуститься в царство Аїда. Крок за кроком він дедалі краще розумітиме головні сили, які скеровують його життя: кохання, смерть, провину, красу і втрату.
Захарченко О. Третя кабінка-Лос-Анджелес : роман /Олена Захарченко. – Київ: Нора-Друк, 2018. – 240с.
Почалося все з альбому малюнків. Героїня цієї книжки знала, що альбом, мальований загиблим у тюрмах НКВС бабусиним братом, безслідно зник. Коли він раптом потрапляє їй до рук, за дивних обставин, виникає багато питань. Хто зберігав його досі? Хто ці люди, що намальовані в альбомі? Кожна відповідь ставить нові запитання і відкриває нові таємниці. Розкуркулення 20-х років, розстріли і арешти «ворогів народу» в 1934-39, українсько-польська різанина 1943, прихід «совітів» на Західну Україну, війна, табори військовополонених, втеча слідом за німцями на Захід, переслідування КГБ в 70-х роках, еміграція — це історія членів однієї української родини на тлі історії України ХХ століття.
Зіненко Р. Іловайський щоденник / Роман Зінченко; пер. з рос. Т. Рассадкіної; передмова Є. Положія; худ.-оформ.
Л. Вировець. – Харків: Фоліо, 2018. – 282 с.: фото.
Роман Зіненко народився 1 квітня 1974 року, і все його життя пов’язане з містом Дніпро. Він ніколи не вважав себе патріотом, але коли в 2014 році виникла загроза війни й втрати суверенітету України, колишній морський піхотинець записався серед перших у батальйон «Дніпро-1», щоб захищати своє місто і свою країну. Він був серед тих, хто опинився в пеклі Іловайська в серпні 2014-го, і не тільки вижив, а й допоміг вибратися з «котла» своїм товаришам, зокрема й тяжкопораненим. «Я вже здолав певний шлях, — пише Зіненко, — і на цьому шляху набув досвіду, якого немає у тих, хто лише нещодавно зважився стати на захист своєї Батьківщини. Моя місія — не вбивати, а поділитися набутим досвідом, який допоможе сміливим людям вижити в цій війні та повернутися до своїх родин».
Іваничук Р. Край битого-шляху / Р.Іваничук; упоряд. : Н.Бічуя, В.Габор, Н.Іваничук ; прим. В.Габора; худ.-оформ. В.Карасик.-Харків. : Орбіта,2018.-443 с.
Події, зображені в трилогії «Край битого шляху» (1962), відбуваються на Закарпатті. Перша частина «На зламі ночі» охоплює час 1935-1936 рр. Молодий науковець Антін Кривда намагається знайти свій шлях у буремних подіях, що вирують навкруги. Він пише наукову працю про топоніміку Сілезії, яка згодом стане своєрідним закликом до боротьби проти польської влади. Друга частина трилогії «Імлистий ранок» зображує події 1939 року. До Загайпілля після тривалих поневірянь повертається і нарешті знаходить своє щастя сестра Антона Кривди Оленка…
Іваничук Р. Осінні узори: новели та оповідання / Роман Іваничук; упоряд.: Н. Л. Бічуя, В. В. Габор; передмова Н. Л. Бічуї; худож.-оформл. Л. П. Вировець. – Харків: Орбіта, 2018 – 300 с.
Костенко Л. В. Мадонна Перехресть / Ліна Костенко. – К.: Либідь, 2012. – 112 с.: іл.
Костенко Л. Маруся Чурай : Історичний роман у віршах / Ліна Костенко; редактор І. Малкович; ілюстрації В. Єрко. – К.: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2019. – 224 с.
Костенко Л. Річка Геракліта / Ліна Костенко; упоряд. та передм. О. Пахльовської; худож. С. Якутович. – К.: Либідь, 2011. – 288 с.: іл.
Це міні вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу.
Художній коментар до поезій – оригінальні роботи Сергія Якутовича, який “транслює” таємницю буття через витончені фантазійні “портрети” пір року, які постають у символічних, містичних та неореалістичних жіночих образах.
У післямові літературознавець Дмитро Дроздовський осмислює поетичний світ Ліни Костенко в контексті європейської художньо-філософської традиції.
Костенко Л. Триста поезій. Вибрані вірші / Ліна Костенкою – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018, вид. 15ю – 416 с.: серія «Українська Поетична Антологія».
До книги увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це айповніше вибране поетеси за часів Незалежності.
Кралюк П. Богдан Хмельницький: легенда і людина / Петро Кралюк. – Київ: ДОВЖЕНКО БУКС, 2018. – 282 с.
Кралюк П. Справжній Мазепа /Петро Кралюк ; худ.-оформ. О. Гугалова. – Київ: ДОВЖЕНКО БУКС, 2018 . – 219с.: іл.
В основі сюжету “Справжнього Мазепи” – святкування у провінційному містечку двох ювілеїв: Миколи Гоголя та «українсько-шведського союзу». Автор оселив нащадків гоголівських персонажів у сучасній психлікарні. Божевільний Едічка пише роман «Гетьман», а молодий лікар-психіатр Левко (він же – оповідач) контролює цей процес. Петро Кралюк обігрує не лише сюжети та епізоди «Тараса Бульби», «Вія», а й біографію Гоголя, Пушкіна, Шевченка, Івана Мазепи. Героями роману, як і в гоголівських творах, стають сміх, загальна гра, гротеск.
Кралюк П. Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів / Петро Кралюк; худож.-офлрмл. О. А. Гугалова. – Харків: Бібколектор, 2018. – 282 с.: іл.
У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо.
Крамничка жахіть . Том 2. Горор-альманах / збірка.; обкладинка С. Крикун. – м. Біла Церква: ФОП Курбанова Ю.В., 2018. – 332 с.:іл.
Ти вже зробив перший крок до темного світу жахів… Я впевнений, любий гостю, ти навіть не помітив, як за тобою зачинилися двері нашої крамнички. Будь певен, ми знайдемо, чим тебе зацікавити. Приходь, не соромся. Крамарі вже готові показати тобі моторошні експонати: трупи, монстри на будь-який смак, привиди та демони. Вони вже готові повідати свої історії. Ти ж за цим сюди прийшов, чи не так? Будь як вдома, але пам’ятай – двері за тобою вже не відчиняться. Ніколи…
Нова проза. Альманах сучасної української літератури. Том 25; головний редактор Ю. Сичук. – м. Луцьк: ПФ “Смарагд”, 2018. -264с..
За 12 років існування часопису декілька сотень молодих авторів змогли побачити надрукованими власні твори. Тож долучайтеся до творення альманаху молоді автори!
Орлова О. Чайна книжка. Історії про чай і не тільки / Олександра Орлова. – К. : Брайт Букс, 2019. – 152 с.
З давніх-давен за чаєм вели розмови й розповідали казки, і ця книжка продовжує традицію. Мов чайне горнятко, вона по вінця наповнена історіями, дивами та почуттями, занурює читачів у чайні традиції, мандри й зустрічі, пропонує оповідки та чайні напої на всі смаки й настрої, дарує тепло, надію, любов і затишок, хвилює та зворушує, але нізащо не дає впадати у відчай.
Павлюк І. Білий попіл: роман / Ілларіон Павлюк ; переклад з рос. Михайла Бриниха. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 352 с.
Ця збірочка «Теплих історій» – про листування, про дороге для нас спілкування, розуміння, дар душевного тепла нашим близьким, рідним, друзям. Листи, які відкривають сімейні давні таємниці, зазирають у минуле, бережуть пам’ять про важливі події, листи багатолітнього кохання й перших несміливих освідчень, прощення, трепетної надії та мужньої, стійкої віри, вдячності, поваги; сторінки, що бережуть дружбу, дають мудрі поради, втішають у горі, підтримують; листи, які поєднують людей, а чи й розлучають… Вони дозволяють себе прочитати.
Теплі історії у стилі блюз: Збірка оповідань. – К.: Брайт Стар Паблішинг, 2016. – 168 с.
Шістнадцята книга із серії бестселерів «Теплі історії», загальний наклад якої склав вже більше 150 тисяч примірників.
Теплий блюз як мотив щемкої ностальгії, сумливого спогаду, трепетного чуття, згадки, що її обережно видобуваєш зі схованок пам’яті.
Блюз як настрій – осінній, вечоровий – у ритмі задумливого дощу на віконному склі, у тихострунних звуках падолисту, у саксофонних мелодіях меланхолійного вітру. Лагідний блюз як лірична відповідь печальному серцю: все буде добре…
Цю збірочку теплих історій сформували замальовки, етюди, новели, оповідання, що їх пронизано спільним настроєвим «блюзовим» звучанням. Твори, які сюди ввійшли, об’єднані прагненням авторів прожити, осмислити й передати журбу, смуток, біль, трагедії своїх героїв та – попри всі життєві труднощі, тяжкі випробування чи карколомні події – переконати читача: віра у краще зцілює, надія надає сил, а вміння цінувати справжнє, залишатися собою, прощати й любити – рятує.
Фертіліо Д. Люди і кіборги : док.театраліз.оповідь на шану України /Даріо Фертіліо, Олена Пономарева.-Київ. : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017.-80с.-(Історія і сучасність).
Документальна театралізована оповідь про російську агресію в Україні та оборону Донецького летовища як одну з найдраматичніших та глибоко символічних сторінок нинішньої війни, евфемістично йменованої “АТО”. Громадянська належність авторів до різних країн (Італія, Україна) дає їм змогу об’ємніше побачити й різнобічно показати читачеві, що відбувається не тільки в Україні, а й у Європі ХХІ століття після Революції Гідности на Майдані. В формленні видання використані фото учасників АТО.
Цаплієнко А. Стіна /А.Цаплієнко ; пер з рос. С.Осоки. -Львів. : Видавництво Старого Лева,2018.-576 с.
Шкляр В. Елементал / Василь Шкляр.-2-ге вид.-Харків.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»,2014.-224 с.
Українець, вояк Французького іноземного леґіону, отримує завдання вивезти із заблокованої Чечні дочку генерала, на яку полюють російські спецслужби. Ця надзвичайно напружена авантюрно-містична еротична історія гіпнотизує і приголомшує. Однак, попри всі зовнішні принади роману, Василь Шкляр — визнаний майстер сюжету, як завжди, б’є у «больові точки». В «Елементалі» — це насамперед анатомія тероризму, невимірна ціна любови, життя, смерти.
Франція, Чечня, Росія: сучасна авантюрно-містична історія, написана на документальних фактах, добре відомих авторові.
За роман “Елементал” Василь Шкляр у 2001 році отримав першу премію в номінації “Роман” Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» .
Шкляр В. Залишинець. Чорний ворон : роман / Василь Шкляр. – 3-тє вид. – Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. – 432 с.
Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам`яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони — залишенці — обрали собі смерть.