joomla

postheadericon Як виховати дитину і не збожеволіти

Публікуемо поради з  відомих книг, які допоможуть батькам знайти спільну мову зі своїми чадами.

Книга: “Як виховати дитину і не збожеволіти”

  • Автор: Кевін Леман
  • Рік видання: 2012
  • ISBN: 978-966-395-503-2
  • Формат: 145×200
  • Палітурка: м’яка
  • Кількість сторінок: 272

Анотація:

Навчіться видобувати зі своїх дітей те, що в них є найліпшого, не дозволяючи вилазити вам на голову!

У такий спосіб зможете виховати відповідальних, щасливих дітей, не побоюючись надмірного тиску на них!

Автор цього бестселера і батько п’ятьох дітей описує, як діє практична дисципліна. Зокрема, дотепно й доступно, на основі цікавих життєвих прикладів розповідає:

? як реагувати на вибухи злости у дітей;

? як зменшити суперництво між ними;

? як навчити дітей бути відповідальними;

? як умовити дітей робити те, що їм кажеш;

?як бути рішучими та вимогливими батьками, водночас даючи дітям зрозуміти, що любимо їх і переживаємо за них.

Зміст книги:

Уривок тексту:

Сім правил практичної дисципліни

Вагаюся подавати точну кількість кроків чи таємниць практичної дисципліни, оскільки це не так просто. Часто треба вдаватися до методу проб і помилок. Наступну частину книжки присвячено детальному описові того, як втілювати практичну дисципліну у вихованні вашої дитини. Таку об’ємну проблему важко окреслити кількома влучними гаслами. Та все ж дозвольте мені запропонувати вам сім правил, на яких базується практична дисципліна.

1. Встановіть здорову владу над дітьми

Сім’я – це не демократична спільнота. Батькам належить мати владу. У шостій главі Послання до Ефесян святий Павло пише про те, що Бог дав батькам владу над дітьми. А отже, ми не узурпували її.

Якщо у вашій родині на першому місці діти, це навчає їх, що вони – центр усесвіту, а їхнє щастя – головний сенс вашого життя. Важко допуститися гіршої помилки. Дуже часто доводиться бачити випещених дітей, які, стикаючись із життям, відчувають шок, бо раптом помічають, що світ необертається довкола них. Матусині принци і принцеси у суспільстві стають лише пішаками, і їм важко з цим змиритися. Найліпшою підготовкою до життя є родина, де дітей цінують і поважають, а не вважають початком і кінцем усього.

Діти потребують, щоби батьки були батьками. Вони хочуть цього. Демонструючи силу та бунтуючи, діти випробовують вас, перевіряють, чи ви готові бути батьками. Якщо ви самі не накинете своїм дітям батьківської влади, ніхто за вас цього не зробить – ані школа, ні засоби масової інформації, ні, тим паче, їхні ровесники. Не бійтеся керувати у себе вдома. Те, що ви скажете, усі мають вважати святим.

Однак влада має бути здорова. Як написано у Посланні до Ефесян, не треба дратувати дітей. Ваш авторитет має опиратися на любов, а не силу.

2. Нехай діти відповідають за свої вчинки

Батьківства всі вчаться вдома. Мимаємо щодня демонструвати дітям: їхні вчинки завжди мають наслідки. Колись вони позитивні, колись – негативні. Це один із найважливіших уроків, який їм треба засвоїти.

– Я вже запізнююся, напиши мені записку-виправдання, – каже донька, коли ви прямуєте до автомобіля.

– Що я маю написати? – запитуєте невинно. – Що Ешлі запізнилася сьогодні до школи, бо… що?

– Мушу мати виправдання, – просить донька, починаючи переживати, що цього разу ви не допоможете їй уникнути труднощів.

– Ну що ж, але я мушу говорити правду, – відповідаєте. – Тож напишу: “Ешлі запізнилася, бо двадцять хвилин розмовляла телефоном із подругою, замість підготуватися до школи. Прошу вважати це запізненням без поважної причини і вжити відповідні заходи”. Правильно?

– Мамо!

Ешлі вважає вас поганою, хоча насправді ви робите їй добрий і цінний подарунок – показуєте, що її поведінка і вчинки мають велике значення. Відмовляєтеся рятувати її від проблем, які вона сама спричинила. Якби ви почали виправдовувати доньку, то фактично дали б їй дозвіл далі поводитися безвідповідально. Але ви поважаєте її рішення настільки, що даєте змогу самостійно долати його наслідки. Це змушує доньку бути відповідальною за свій вчинок.

3. Дозвольте, щоб учителем була дійсність

Якщо кіт вибіжить на дорогу, якою їде автомобіль, то перетвориться на розчавленого кота. Всі шкодують тварину, але розуміють: якби кіт зупинився і роззирнувся, то жив би й далі. Це цінний урок, який діти можуть затямити завдяки спостереженню чи життєвому досвідові.

Тому моєю улюбленою домашньою тваринкою є золота рибка: якщо не дати їй їсти – вона здохне. Діти вчаться, що мусять дбати про тварин і речі, котрі їм належать. Інакше втратять їх. Штучне дихання не оживить здохлої рибки. Смерть неможливо запустити у зворотний бік, хоч би як цього прагнути. Дітям може бути від цього дуже прикро, але саме так вони вчаться. Та навіть якщо добре дбати про рибок, вони все одно іноді здихають. І це може також стати нагодою для розмови з дітьми про життя та смерть………..

Про автора книги:

Кевін Леман – відомий американський психолог і письменник. Автор понад двадцяти порадників на теми подружнього життя і виховання дітей, що розходяться мільйонними тиражами.

Свічадо

Leave a Reply


3 × = вісімнадцять